Вибори в Україні проходять все частіше, а агітаційні періоди з кожним разом відрізняються все більшою неохайністю. Існують навіть «професійні» передвиборні заробітчани, що зловили хвилю і скуштували солодкість швидких, а головне – легких грошей. Переконання кандидата для них часто навіть не мають значення. А ось обивателю буває непросто відокремити зерна від плевел і обчислити черговий чорний піар-вкидання.
Заздрість насамперед
Що буває, якщо натовп йде на поводу у таких маріонеткових псевдолідерів, ми можемо бачити на прикладі окремих регіонів, ще в недалекому минулому однозначно співвідносити себе з Україною.
Сьогодні під шумок масового розгулу патріотизму спливають й інші елементи, довгі роки копівшіе невдоволення своїм життям. А як хочеться отримати все й одразу: будинок де-небудь на березі океану, авто преміум-класу, особистий літак… Безперешкодно смітити грошима в казино Лас-Вегаса, та й просто насолоджуватися життям. Як видно, часу на роботу не залишається. Про те, що досягненню визначеної мети, як правило, передують довгі роки праці, прагнень, помилок, втрат і витрачених неймовірних зусиль, намагаються не згадувати.
Немає власних заслуг – розтопчемо конкурента
В процесі передвиборчої кампанії часто використовується метод агітації не “за” свого кандидата, а «проти» іншого. Звичайно, так на його очорнення тлі ти будеш виглядати білішими – і буде вже неважливо, що саме ти для цього зробив. Образ створений.
У Комсомольську дуже різко після старту передвиборчої кампанії, немов гриби після гарного осіннього дощика, дорослі активісти, які ратують за добробут міста. Вони виступають з ініціативою збільшення ставки орендної плати «для інших категорій земель», серед яких і землі промисловості (читай – Полтавського ГЗК), з 3% до 12% (про те, що думають з цього приводу підприємці нашого міста і кого торкнуться подібні зміни , писали в «ТЕ» №40, с. 5). Вони ставлять агітаційні намети по місту, подають проекти рішень на сесію міськради, роздають безграмотно складені, розраховані на зовнішній ефект інформаційні листи (в яких, крім загального викладу їх вимог, фігурує чомусь перекреслений портрет кандидата в народні депутати Костянтина Жеваго; звідси питання: агітація йде «за» зміни податкових ставок або ж банально – «проти» конкретної особистості?), збирають підписи співчуваючих, надзвонюють комсомольчанам по телефону, закликаючи при цьому не голосувати за кандидата, якого вони особисто вже закреслили. Якщо спочатку, десь в 90-х роках, такі примітивні методи «працювали», то зараз кожен, хто має голову на плечах, нехай замислиться про мету подібних заходів. Це стосується і акцій в сусідньому Кременчуці, де відзначається нині різкий сплеск активності захисників екології. Жертва вибрана – процес запущений.
Замість промисловості – казино?
Ситуацію прокоментував особисто Костянтин Жеваго.
«Всі зміни повинні відбуватися цивілізованим чином, – підкреслив він. – Ставка 12% народилася за три тижні до виборів і, повірте, помре через 2 дні після їх закінчення. Це суто провокаційно-політична діяльність, метою якої є очорнити мене як кандидата в народні депутати України, Комсомольськ, Полтавщину в очах українського народу. У всьому потрібен цивілізований діалог. Ці ж люди пропонують для казино зробити орендну ставку 6%. У такі моменти я говорю – може бать, ми не тим бізнесом займаємося? Треба побудувати тут Лас-Вегас – і станемо більш успішними? .. Ми повинні платити рівно стільки, скільки платять подібні підприємства в світі – в США, Австралії, Бразилії, Південній Африці, Канаді. Якщо наша влада змусить нас платити більше, значить, вона не думає про майбутнє підприємств, робить їх неконкурентоспроможними, вони будуть недоінвестованими.
Діалог повинен базуватися на цифрах, на конкурентних вивченнях, на те, як це відбувається в усьому світі. Чи є предметний конструктивний діалог, бажання провести експертизу наслідків такого рішення? Звичайно ж, ні! І тому я сприймаю це як провокацію людей, охочих дестабілізувати ситуацію. Я не виключаю, що їх фінансують з Росії. Там на сьогоднішній день маса сил, зацікавлених у тому, щоб економіка України упала остаточно. А вона і так падає. За оцінкою світового банку – на 8% цього року. Якщо зробити неконкурентними наші гірничо-збагачувальні підприємства, вони просто підуть з ринку. Втратять роботу десятки тисяч людей, що працюють зараз як безпосередньо на ГЗК, так і на інших підприємствах, що забезпечують нас електроенергією, газом, вагонами та ін.
Якщо у нас не буде конкурентоспроможної продукції, індустрія помре. До бюджету Комсомольська не надходитимуть відрахування, які на 90% складаються з податків із зарплати людей, що мають відношення до групи Ferrexpo.
Думаєте, ці активісти хоч раз звернулися до мене чи до голови правління ВАТ «Полтавський ГЗК» Віктору Лотоус з відповідними розрахунками? Ні. Я впевнений, що громадськість дасть належну відповідь подібного роду провокаційним діям ».
Є думка
Свою точку зору на події останніх днів висловлюють і пересічні комсомольчани.
Катерина Цьохла: В Комсомольськ прийшли люди, які хочуть внести розлад в розмірене життя нашого міста. В першу чергу, хочу поставити запитання кожного члена цієї ініціативної групи: як довго вони проживають в місті, який особистий внесок внесли в його розвиток? Звичайно, ламати – не будувати. І ті, хто говорить, що в нашому місті все погано, все робиться не так, – вони десятиліттями не працюють на підприємствах міста, не платять жодної копійки до місцевого бюджету. Хіба мають вони право висувати такі вимоги жителям і бюджетоутворюючим підприємством нашого міста? Вважаю, що громаді Комсомольська не можна залишатися байдужими до цього, потрібно давати відсіч подібним «активістам». Невідомо, на якій підставі і за чиїм замовленням проводиться опитування мешканців міста по телефону, пропонується їм голосувати проти Костянтина Жеваго. Звичайно, «активістам» не подобається, що комсомольчани не приймають участі в усіх цих акціях, де потрібно покричати і пострибати, а в цей час працюють, докладаючи зусиль до того, щоб наповнити бюджети всіх рівнів, в тому числі і міський.
Валентин Якович: Всі ці палатки треба прибирати – без скандалу, спокійно вивезти за місто і нехай далі їдуть з Богом. А Жеваго треба підтримувати. Жоден садок, жодна школа, жодна лікарня без його допомоги не обійшлася. А скільки він дав допомоги Кременчуку? А якщо не буде працювати комбінат – не надходитимуть гроші до міського бюджету. Наше місто і комбінат треба захищати.
Олександр, машиніст бульдозера ГТЦ: Я проти таких акцій, це неправильно. Підприємство працює, там платять непогану зарплату. А там, де не платять, зараз війна. Ми не хочемо війни. А всі ці дзвінки на телефони, я вважаю, взагалі дурість.
Руслан: Думаю, це працюють не місцеві. Тому що у комсомольчан є певні цінності – вони турбуються про це місто. А це просто зальотні, які хочуть зміни влади. Їх мета – бабло. Що нам робити? Тиснути все це на корню. Повинні бути санкції з боку міліції, адже є законодавство, яке регулює проведення передвиборної агітації. А якщо правоохоронні органи не справляються – все в наших руках. Треба боротися. Не віддавати ж місто! Помре комбінат – помре все місто. І це все прекрасно розуміють.
Тетяна: Якщо підвищити оренду на землю, у людей знизиться зарплата. А Костянтин Жеваго багато допомагає – і школам, і дитячим садкам, і пенсіонерам, і довколишнім селам. Я вважаю, не місце таким акціям в місті. Чому чужі приїжджають і командують в нашому місті? Він сам повинен вибрати, як йому жити, як розпоряджатися бюджетом і т.д.
Олеся: Костянтин Жеваго дуже багато робить для нашого міста. Один басейн чого вартий! А спортивні майданчики? Скільки свят проходило завдяки фінансовій підтримці Благодійного фонду.
У подібних акціях, можливо, беруть участь і місцеві. У кожного своя думка. Хтось проти Жеваго, хтось йому заздрить. Чому він ось такий, а я повинен на нього працювати? Ну, візьми зароби і ти! А в наметах, швидше за все, стоять за гроші – це звичайна робота, яка оплачується.
Хочеться відзначити, що в багатьох містах і селах України люди часто не те що не знають, як виглядає народний депутат, що представляє інтереси їх території, але навіть не зміг назвати його прізвище. Про будь-якої допомоги мова взагалі не йде. Ну, жили самі по собі 4 роки, потім – бац! – Вибори! Прийшли, «галочку» поставили – і знову до звичного укладу. А деяким депутатам з висоти столиці місцевих дрібних (порівняно з їх власними) проблем просто не помітити.
Ксенія КОВАЛЬЧУК
